AVENTURES D'ALICE AU PAYS DES MERVEILLES

   La Fausse-Tortue soupira profondément et passa le dos d’une de ses nageoires sur ses yeux. Elle regarda Alice et s’efforça de parler, mais les sanglots étouffèrent sa voix pendant une ou deux minutes. « On dirait qu’elle a un os dans le gosier, » dit le Griffon, et il se mit à la secouer et à lui taper dans le dos. Enfin la Fausse-Tortue retrouva la voix, et, tandis que de grosses larmes coulaient le long de ses joues, elle continua :

   Казна-Що-Не-Черепаха глибоко зітхнув і витер ластом сльози. Він глянув на Алісу і вже заговорив би, але горло йому здушив плач.

    - Наче йому кістка в горлі стала! - сказав Грифон і заходився його трясти й гупати по спині.

    Врешті до Казна-Що-Не-Черепахи повернувся голос, і, обливаючися слізьми, він почав розповідь.

   « Peut-être n’avez-vous pas beaucoup vécu au fond de la mer ? » — ( « Non, » dit Alice) — « et peut-être ne vous a-t-on jamais présentée à un homard ? » (Alice allait dire : « J’en ai goûté une fois — » mais elle se reprit vivement, et dit : « Non, jamais. ») « De sorte que vous ne pouvez pas du tout vous figurer quelle chose délicieuse c’est qu’un quadrille de homards. »

   - Ти, мабуть, нечасто бувала на дні моря?

    - Ніколи, - мовила Аліса.

    - То й ніколи не мала нагоди спізнати Омара.

    - Одного разу я скушт... - почала Аліса, але вчасно схаменулася і сказала: - Ні, ніколи!

    - Отже, ти й уявлення не маєш, що то за прегарна штука - омарова кадриль.

   « Non, vraiment, » dit Alice. « Qu’est-ce que c’est que cette danse-là ? »

   - Не маю, - сказала Аліса. - А як вона виглядає?

   « D’abord, » dit le Griffon, « on se met en rang le long des bords de la mer — »

   - Усе дуже просто, - сказав Грифон, - спершу ви шикуєтесь у лаву на березі...

   « On forme deux rangs, » cria la Fausse-Tortue : « des phoques, des tortues et des saumons, et ainsi de suite. Puis lorsqu’on a débarrassé la côte des gelées de mer — »

   - У дві лави!.. - гукнув Казна-Що-Не-Черепаха. - Моржі, черепахи, лососі і так далі. А тоді, прибравши з дороги медуз...

   « Cela prend ordinairement longtemps, » dit le Griffon.

   - ...що, звичайно, забирає трохи часу, - вставив Грифон,

   « — on avance deux fois — »

   ... ступаєте два кроки вперед...

   « Chacun ayant un homard pour danseur, » cria le Griffon.

   - Кожен у парі з омаром! - крикнув Грифон.

   « Cela va sans dire, » dit la Fausse-Tortue. « Avancez deux fois et balancez — »

   - Авжеж, - сказав Казна-Що-Не-Черепаха. - Ступаєте два кроки вперед, підходите до партнера...

   « Changez de homards, et revenez dans le même ordre, » continua le Griffon.

   - ...міняєтесь омарами - і назад, у тому ж порядку, - підхопив Грифон.

   « Et puis, vous comprenez, » continua la Fausse-Tortue, « vous jetez les — »

   - А тоді!.. - продовжив Казна-Що-Не-Черепаха. - Тоді жбурляєте...

   « Les homards ! » cria le Griffon, en faisant un bond en l’air.

   - ...омарів!.. - крикнув Грифон, підскочивши.

   « — aussi loin à la mer que vous le pouvez — »

   - ...чимдалі в море...

   « Vous nagez à leur poursuite !! » cria le Griffon.

   - ...пливете по них!.. - вереснув Грифон.

   « — vous faites une cabriole dans la mer !!! » cria la Fausse-Tortue, en cabriolant de tous côtés comme une folle.

   - ...крутите в морі сальто-мортале!.. - крикнув Казна-Що-Не-Черепаха, перекрутившись на місці.

   « Changez encore de homards !!!! » hurla le Griffon de toutes ses forces.

   - ...знову міняєтесь омарами!.. - заверещав Грифон.

   « — revenez à terre ; et — c’est là la première figure, » dit la Fausse-Tortue, baissant tout à coup la voix ; et ces deux êtres, qui pendant tout ce temps avaient bondi de tous côtés comme des fous, se rassirent bien tristement et bien posément, puis regardèrent Alice.

   - ...повертаєтесь на берег, і... кінець першої фігури, - сказав Казна-Що-Не-Черепаха, зненацька спадаючи з голосу.

    І обоє приятелів, які щойно плигали, мов навіжені, посідали на скелі, принишклі та сумні, і дивилися на Алісу.

   « Cela doit être une très-jolie danse, » dit timidement Alice.

   - Це, напевно, дуже гарний танок, - несміливо озвалася Аліса.

   « Voudriez-vous voir un peu comment ça se danse ? » dit la Fausse-Tortue.

   - Хочеш побачити кілька "па"? - запитав Казна-Що-Не-Черепаха.

   « Cela me ferait grand plaisir, » dit Alice.

   - О, з радістю! - відказала Аліса.

   « Allons, essayons la première figure, » dit la Fausse-Tortue au Griffon ; « nous pouvons la faire sans homards, vous comprenez. Qui va chanter ? »

   - Вставай! - сказав Казна-Що-Не-Черепаха Грифонові. - Покажемо їй першу фігуру. Можна обійтися й без омарів. Хто співатиме?

   « Oh ! chantez, vous, » dit le Griffon ; « moi j’ai oublié les paroles. »

   - Ти, - сказав Грифон. - Я забув слова.

   Ils se mirent donc à danser gravement tout autour d’Alice, lui marchant de temps à autre sur les pieds quand ils approchaient trop près, et remuant leurs pattes de devant pour marquer la mesure, tandis que la Fausse-Tortue chantait très-lentement et très-tristement :

   І вони поважно закружляли довкола Алісина задніх лапах, час до часу наступаючи їй на ноги і відбиваючи такт передніми ластами. Казна-Що-Не-Черепаха заспівав журливо і протяжно:

« Nous n’irons plus à l’eau,
 Si tu n’avances tôt ;
 Ce Marsouin trop pressé
 Va tous nous écraser.

- Трошки швидше, пане равле!- це білуга так гука, -
 Бо дельфін іде за нами, дуже ззаду натиска.

Colimaçon danse,
 Entre dans la danse ;
 Sautons, dansons,
 Avant de faire un plongeon. »

А омари й черепахи насувають звідусіль,
 Всі на березі гуляють, всі чекають на кадриль.

« Je ne veux pas danser,
 Je me f’rais fracasser. »
 « Oh ! » reprend le Merlan,
 « C’est pourtant bien plaisant. »

Чи ти любиш, чи не любиш танцювати кадриль?
 Чи ти будеш, чи не будеш танцювати кадриль?

Colimaçon danse,
 Entre dans la danse ;
 Sautons, dansons,
 Avant de faire un plongeon.

- Ох же й радощів нам буде, ох же й жару ми дамо!
 За омарами у море ми й самі полетимо!
 Равлик каже: - Я боюся мандрувать по волі хвиль:
 Дуже дякую, рибусю, не для мене ця кадриль!

« Je ne veux pas plonger,
 Je ne sais pas nager. »
 — « Le Homard et l’bateau
 D’sauv’tag’ te tir’ront d’l’eau. »

Я не хочу, я не можу танцювати кадриль!
 Я не хочу, я не можу танцювати кадриль!

Colimaçon danse,
 Entre dans la danse ;
 Sautons, dansons,
 Avant de faire un plongeon.

- Яка не буде хвиля, до берега приб'є.
 Ти ж знаєш: там, за нашим, ще інший берег є.
 Від Англії до Франції по морю двадцять миль...
 Не бійся, любий равлику, станцюємо кадриль!

Чи ти любиш, чи не любиш танцювати кадриль?
 Чи ти будеш, чи не будеш танцювати кадриль?

   « Merci ; c’est une danse très-intéressante à voir danser, » dit Alice, enchantée que ce fût enfin fini ; « et je trouve cette curieuse chanson du merlan si agréable ! »

   - Дякую, дуже цікавий танець, - промовила Аліса, щаслива, що він нарешті скінчився. - А яка втішна оця ваша пісня про білугу!

   « Oh ! quant aux merlans, » dit la Fausse-Tortue, « ils — vous les avez vus, sans doute ? »

   - До речі, про білугу! - сказав Казна-Що-Не-Черепаха. - Тобі, звісно, випадало її бачити?

   « Oui, » dit Alice, « je les ai souvent vus à dî— » elle s’arrêta tout court.

   - Ще б пак... найчастіше серед страв на... - сказала Аліса й затнулася.

   « Je ne sais pas où est Di, » reprit la Fausse Tortue ; « mais, puisque vous les avez vus si souvent, vous devez savoir l’air qu’ils ont ? »

   - Не знаю, серед яких ти її бачила трав, - сказав Казна-Що-Не-Черепаха, - але як це траплялося частенько, то ти знаєш, як вона виглядає.

   « Je le crois, » répliqua Alice, en se recueillant. « Ils ont la queue dans la bouche — et sont tout couverts de mie de pain. »

   - Начебто знаю, - задумливо мовила Аліса. - Хвіст - у роті і вся обліплена крихтами.

   « Vous vous trompez à l’endroit de la mie de pain, » dit la Fausse-Tortue : « la mie serait enlevée dans la mer, mais ils ont bien la queue dans la bouche, et la raison en est que — » Ici la Fausse-Tortue bâilla et ferma les yeux. « Dites-lui-en la raison et tout ce qui s’ensuit, » dit-elle au Griffon.

   - Дурниці, - сказав Казна-Що-Не-Черепаха, - у морі крихти змиваються. А щодо хвоста в роті, то це ось із якої причини...

    Тут він позіхнув і заплющив очі.

    - Поясни-но їй причину і решту все, - мовив він до Грифона.

   « La raison, c’est que les merlans, » dit le Griffon, « voulurent absolument aller à la danse avec les homards. Alors on les jeta à la mer. Alors ils eurent à tomber bien loin, bien loin. Alors ils s’entrèrent la queue fortement dans la bouche. Alors ils ne purent plus l’en retirer. Voilà tout. »

   - А причина ось яка, - стрепенувся Грифон. - Білуга любить омарову кадриль. От її й кидають у море. І летить вона ген-ген!.. Дуже далеко їй летіти. От вона й хапається зубами за хвіст. А тоді, тоді... не може його вийняти. Ось і все, зрештою.

   « Merci, » dit Alice, « c’est très-intéressant ; je n’en avais jamais tant appris sur le compte des merlans. »

   - Дякую, - сказала Аліса. - Дуже цікаво. Як мало я знала досі про білугу!

   - Можу розказати ще більше! - розохотився Грифон. - Ти знаєш, наприклад, чому вона зветься білугою?

   - Ніколи про це не думала, - сказала Аліса. - Чому?

   - Нею білугують чоботи й черевики, - значливо повідомив Грифон.

   - Білугують чоботи й черевики? - вражено перепитала Аліса. - Та вона ж із породи китових...

   - 3 котових, авжеж... А чим, до речі, ти чистиш свої черевики? - запитав Грифон.

   - Чорною ваксою, - трохи подумавши, мовила Аліса.

   - А на дні моря, - врочисто оголосив Грифон, - черевики не чорнують, а білугують. Отак-то.

   - А до відбілугованих черевиків що ви найдужче любите вдягати - які, скажімо, краватки, фраки? - запитала Аліса.

   « Je propose donc, » dit le Griffon, « que vous nous racontiez quelques-unes de vos aventures. »

   - Щодо креветок - найважливіше, щоб вони не лоскотали шиї, а раки - щоб не щипалися під час кадрилі, - відповів Грифон ледь нетерплячим тоном. - А тепер слухаймо тебе! Розкажи про свої пригоди!

   « Je pourrais vous conter mes aventures à partir de ce matin, » dit Alice un peu timidement ; « mais il est inutile de parler de la journée d’hier, car j’étais une personne tout à fait différente alors. »

   - Хіба про сьогоднішні, - знітилася Аліса. - Про вчорашні нема сенсу говорити, бо вчорашня я - то не я.

   « Expliquez-nous cela, » dit la Fausse-Tortue.

   - Поясни! - сказав Казна-Що-Не-Черепаха.

   « Non, non, les aventures d’abord, » dit le Griffon d’un ton d’impatience ; « les explications prennent tant de temps. »

   - Ні, ні! Спершу пригоди! - нетерпляче вигукнув Грифон. - Шкода часу на пояснення.

   Alice commença donc à leur conter ses aventures depuis le moment où elle avait vu le Lapin Blanc pour la première fois. Elle fut d’abord un peu troublée dans le commencement ; les deux créatures se tenaient si près d’elle, une de chaque côté, et ouvraient de si grands yeux et une si grande bouche ! Mais elle reprenait courage à mesure qu’elle parlait. Les auditeurs restèrent fort tranquilles jusqu’à ce qu’elle arrivât au moment de son histoire où elle avait eu à répéter à la chenille : « Vous êtes vieux, Père Guillaume, » et où les mots lui étaient venus tout de travers, et alors la Fausse-Tortue poussa un long soupir et dit : « C’est bien singulier. »

   Й Аліса заходилася оповідати про свої пригоди, відколи вперше побачила Білого Кролика. Спочатку не надто відважно, бо Грифон із Казна-Що-Не-Черепахою присунулися до неї впритул і дуже вже страшно повитріщали на неї очі й пороззявляли роти, але поступово вона посміливішала. Її слухачі мовчали аж до моменту, коли Гусінь загадала їй проказати «Ти старий любий діду», а в неї вийшло зовсім не те. Тут Казна-Що-Не-Черепаха перевів дух і сказав:

    - Дуже дивно!

   « Tout cela est on ne peut plus singulier, » dit le Griffon.

   - Дивнішого світ не бачив, - озвався Грифон.

   « Tout de travers, » répéta la Fausse-Tortue d’un air rêveur. « Je voudrais bien l’entendre réciter quelque chose à présent. Dites-lui de s’y mettre. » Elle regardait le Griffon comme si elle lui croyait de l’autorité sur Alice.

   - Вийшло щось геть несусвітне! - глибокодумно повторив Казна-Що-Не-Черепаха. - Ану, хай вона прочитає щось і нам? Скажи їй...

    І він скинув очима на Грифона, мовби той мав якусь владу над Алісою.

   « Debout, et récitez : « C’est la voix du canon, » » dit le Griffon.

   - Встань і прокажи «Обізвався ледащо», - звелів Грифон.

   « Comme ces êtres-là vous commandent et vous font répéter des leçons ! » pensa Alice ; « autant vaudrait être à l’école. » Cependant elle se leva et se mit à réciter ; mais elle avait la tête si pleine du Quadrille de Homards, qu’elle savait à peine ce qu’elle disait, et que les mots lui venaient tout drôlement : —

   "Як же ця звірота любить командувати. Читай їм і читай! - подумала Аліса. - Мовби я у школі!" А все ж вона підвелася й почала декламувати. Та оскільки в її голові все ще крутилася Омарова Кадриль, то проказувала вона майже бездумно. Слова виходили просто-таки чудернацькі:

« C’est la voix du homard grondant comme la foudre :
 « On m’a trop fait bouillir, il faut que je me poudre ! »
 Puis, les pieds en dehors, prenant la brosse en main,
 De se faire bien beau vite il se met en train. »

Обізвався омар: «Хтось мене перепік,
 Я обсиплюся цукром, щоб сік не потік».
 І, як качка бровами, так він носаком
 Вивертає п'яту, чепуриться паском.
 Коли море мілке, він високо літа,
 Й дуже хвацько з-під неба свистить на Кита.
 Та зате у приплив, як кити припливуть,
 Від омара ні слуху, ні духу не чуть.

   « C’est tout différent de ce que je récitais quand j’étais petit, moi, » dit le Griffon.

   - Це зовсім не те, що я вчив у дитинстві, - сказав Грифон.

   « Je ne l’avais pas encore entendu réciter, » dit la Fausse-Tortue ; « mais cela me fait l’effet d’un fameux galimatias. »

   - А я взагалі такого не чув, - додав Казна-Що-Не-Черепаха. - Як на мене, це незвичайна бридня.

   Alice ne dit rien ; elle s’était rassise, la figure dans ses mains, se demandant avec étonnement si jamais les choses reprendraient leur cours naturel.

   Аліса сиділа мовчки, затуливши обличчя долонями, і гадала: невже в її житті більше не станеться чогось цілком звичайного.

   « Je voudrais bien qu’on m’expliquât cela, » dit la Fausse-Tortue.

   - Хай би пояснила! - мовив Казна-Що-Не-Черепаха.

   « Elle ne peut pas l’expliquer, » dit le Griffon vivement. « Continuez, récitez les vers suivants. »

   - Вона не зуміє, - поспішив сказати Грифон. - Нумо, читай далі!

   « Mais, les pieds en dehors, » continua opiniâtrement la Fausse-Tortue. « Pourquoi dire qu’il avait les pieds en dehors ? »

   - Про п'яти! - не вгавав Казна-Що-Не-Черепаха. - Тобто, як він міг вивернути їх носаком?

   « C’est la première position lorsqu’on apprend à danser, » dit Alice ; tout cela l’embarrassait fort, et il lui tardait de changer la conversation.

   - Це така танцювальна позиція, - мовила Аліса. Вона й сама мало що розуміла, і хотіла якнайшвидше змінити тему.

   « Récitez les vers suivants, » répéta le Griffon avec impatience ; « ça commence : « Passant près de chez lui — » »

   - Ну ж бо, читай! - нетерпляче повторив Грифон. - «Враз побачила я...»

   Alice n’osa pas désobéir, bien qu’elle fût sûre que les mots allaient lui venir tout de travers. Elle continua donc d’une voix tremblante :

   Відмовитись вона не посміла, хоча й була певна, що знову вийде все не так, і тремтячим голосом почала:

« Passant près de chez lui, j’ai vu, ne vous déplaise,
 Une huître et un hibou qui dînaient fort à l’aise. »

Враз побачила я, завернувши за ріг,
 Як Пантера з Совою ділили пиріг...
 Проковтнула Пантера пиріг залюбки,
 А Сові залишила таріль у квітки.
 І виделку з ножем теж Пантера взяла,
 Зате ложку люб'язно Сові віддала.
 По вечері Пантера вляглася в траву,
 Але спершу вона проковтнула...

   « À quoi bon répéter tout ce galimatias, » interrompit la Fausse-Tortue, « si vous ne l’expliquez pas à mesure que vous le dites ? C’est, de beaucoup, ce que j’ai entendu de plus embrouillant. »

   - Навіщо нам слухати ці харки-макогоники? - урвав Казна-Що-Не-Черепаха. - Вона ж нічого не пояснює! В житті не чув подібної абракадабри!

   « Oui, je crois que vous feriez bien d’en rester là, » dit le Griffon ; et Alice ne demanda pas mieux.

   - Мабуть, і справді досить, - сказав Грифон на радість Алісі.

   « Essaierons-nous une autre figure du Quadrille de Homards ? » continua le Griffon. « Ou bien, préférez-vous que la Fausse-Tortue vous chante quelque chose ? »

   - Хочеш, покажемо тобі ще одну фігуру омарової кадрилі?.. Чи, може, краще хай він заспіває тобі пісню?

   « Oh ! une chanson, je vous prie ; si la Fausse-Tortue veut bien avoir cette obligeance, » répondit Alice, avec tant d’empressement que le Griffon dit d’un air un peu offensé : « Hum ! Chacun son goût. Chantez-lui « La Soupe à la Tortue, » hé ! camarade ! »

   - Пісню, пісню, будь ласка! Нехай заспіває! - вигукнула Аліса так палко, що Грифон аж наче образився:

    - Гм! На колір і смак товариш не всяк! Заспівай їй «Зчерепаховий суп», - га, старий?

   La Fausse-Tortue poussa un profond soupir et commença, d’une voix de temps en temps étouffée par les sanglots :

   Казна-Що-Не-Черепаха глибоко зітхнув і заспівав, час від часу зриваючись на хлипи:

« Ô doux potage,
 Ô mets délicieux !
 Ah ! pour partage,
 Quoi de plus précieux ?
 Plonger dans ma soupière
 Cette vaste cuillère
 Est un bonheur
 Qui me réjouit le cœur.

Ідіть усі, старі й малі,
 вже суп парує на столі.
 Ну хто тут не оближе губ?
 Ох же й смачний зчерепаховий суп!
     Ах, який суп,
     страх, який суп, -
     вечірній, тремкий зчерепаховий суп,
     суп,
     суп!

« Gibier, volaille,
 Lièvres, dindes, perdreaux,
 Rien qui te vaille, —
 Pas même les pruneaux !
 Plonger dans ma soupière
 Cette vaste cuillère
 Est un bonheur
 Qui me réjouit le cœur. »

Ну, що та риба, дичина,
 садовина й городина?
 Мені тоді обід лиш люб,
 як є на столі зчерепаховий суп.
     Ах, який суп,
     страх, який суп, -
     вечірній, тремкий зчерепаховий суп,
     суп,
     суп!..

   « Bis au refrain ! » cria le Griffon ; et la Fausse-Tortue venait de le reprendre, quand un cri, « Le procès va commencer ! » se fit entendre au loin.

   - Іще раз приспів! - гукнув Грифон. Та ледве Казна-Що-Не-Черепаха почав співати знову, як здалеку долинув крик:

    - Суд починається!

   « Venez donc ! » cria le Griffon ; et, prenant Alice par la main, il se mit à courir sans attendre la fin de la chanson.

   - Гайда! - крикнув Грифон і, вхопивши Алісу за руку, потяг її за собою, навіть не дожидаючи кінця пісні.

   « Qu’est-ce que c’est que ce procès ? » demanda Alice hors d’haleine ; mais le Griffon se contenta de répondre : « Venez donc ! » en courant de plus belle, tandis que leur parvenaient, de plus en plus faibles, apportées par la brise qui les poursuivait, ces paroles pleines de mélancolie :

   - Який суд? - захекано спитала Аліса.

    Але Грифон, знай, налягав на ноги:

    - Гайда! Гайда!

    А морський бриз, віючи їм навздогін, все тихіше й тихіше доносив до них сумовиті слова:

« Plonger dans ma soupière
 Cette vaste cuillère
 Est un bonheur
 Qui me réjouit le cœur. »

Ах, який суп,
 страх, який суп...
 вечірній, тремкий зчерепаховий суп,
 суп,
 суп...